обляги

Значення в інших словниках

1. обляги — О́БЛЯГИ, ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (Н.-Лев., III, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах
2. обляги — О́БЛЯГИ, ів, мн., розм. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (І. Нечуй-Левицький); Як бачилась, так і бачуся з Павлусем на вулиці в старечі обляги (Ганна Барвінок); Рінальдів слуга .. Словник української мови у 20 томах
3. обляги — Обляги, -гів м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233. Словник української мови Грінченка