1. Словник української мови Грінченка

облягати

Обляга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл.

1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва.

2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. ЗОЮР. II. 256.

3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. Чуб. І. 160.

4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Г. Барв. 99. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. Чуб. 5. 557.

5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить.

6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Мнж. 31. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь. Мнж. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облягати — (щільно прилягати до тіла) обтягати, обтискати, розм. облипати, поет, обгортати, (місто, ворога) оточувати. Словник синонімів Полюги
  2. облягати — обляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. облягати — Оточувати; (- одяг) обтягати, облипати; (мрякою) оповивати; (- думки) захоплювати, заполонювати, поймати; (місто) обступати, брати в облогу; (вкладатися спати) б. з. облягатися. Словник синонімів Караванського
  4. облягати — див. оточувати Словник синонімів Вусика
  5. облягати — -аю, -аєш, недок., облягти, -ляжу, -ляжеш, док. 1》 перех.Розміщуватися навколо чого-небудь; тісно оточувати щось. || Щільно прилягаючи, охоплювати що-небудь (про одяг). || Покривати собою кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. облягати — ОБЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш, док. 1. перех. Розміщуватися навколо чого-небудь; тісно оточувати щось. Показалися садки, левади, що завжди облягають кожне село (Мирний, III, 1954, 318)... Словник української мови в 11 томах
  7. облягати — ОБЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш, док. 1. кого, що. Розміщуватися навколо чого-небудь; тісно оточувати щось. Показалися садки, левади, що завжди облягають кожне село (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  8. облягати — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови