облямовувати
ОБЛЯМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Оздоблювати облямівкою.
Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з наук. літ.).
2. перен. Оточувати у вигляді облямівки.
Шевченко ішов навпростець, вгадуючи річище Орі з рідких кущів, що облямовували її береги (З. Тулуб);
Кремезний ставний тюрк щось сказав, поважно погладивши свою пишну чорну бороду, що гарно облямовувала його лице (Олесь Досвітній);
Дівчина .. дивно вдягнена: в білому халаті і хустинці, що закриває лоб, щоки і двома кінчиками облямовує підборіддя (Я. Гримайло);
Вони обгородили стіл муром широких спин, облямували скатерть колом здорових рум'янців (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)