облямування
ОБЛЯМУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. облямува́ти.
Стосовно конструкцій та декору антична традиція відбилася у .. використанні тесаного прямокутного каміння, особливо у найвідповідальніших місцях – кутах стін та для облямування двірних одвірків (з наук. літ.).
2. Те саме, що облямі́вка.
В школі Ніну прозвали Білкою за її майже круглі, завжди здивовані, великі горіхові очі в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій... (О. Копиленко);
Вивчення Паміро-Гімалайської гірської системи і її облямування має винятково важливе наукове значення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)