облямування
ОБЛЯМУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. облямува́ти.
2. Те саме, що облямі́вка.
В школі Ніну прозвали Білкою за її майже круглі, завжди, здивовані, великі горіхові очі в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій… (Коп., Земля.., 1957, 8).
Словник української мови (СУМ-11)