обманний
ОБМА́ННИЙ, а, е.
1. Який містить у собі обман (у 1 знач.); який ґрунтується на обмані.
Трохим обманним шляхом хотів узяти в неї гроші (А. Шиян);
Поліція .. зробила кілька обманних ходів, дезорінтувала спостерігачів і безперешкодно вивезла Іполита (М. Олійник).
2. Те саме, що обма́нливий 1.
Обманні, брехливі ріки! Близькі, майже відчутні, біжать і біжать під сонцем (О. Гончар);
Обманна добропорядність Модеста Герасимовича, вкрадливий баритон, вчений опломб .. – все разом може привести недосвідчену дівчину в пастку (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)