обмахлярити
ОБМАХЛЯ́РИТИ, рю, риш, док., кого, розм., грубо.
Обдурити, обшахрувати.
Той і годинки не посидить супокійно, без жури, бо ламає .. голову, як би когось обмахлярити та обдерти (І. Чендей);
Щоб у світі діялось, коли б усі поставали розумними, хитрішими один від одного? Нудно.., бо ні обдурити, ні обмахлярити (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)