обмежуючий

ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е.

Який обмежує, відділяє що-небудь.

За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. обмежуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обмежувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обмежуючий — ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обме́жувати. За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (Курс фізики, III, 1956, 285).  Словник української мови в 11 томах