обмежуючий

обме́жуючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до обмежувати.

Значення в інших словниках

1. обмежуючий — ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обме́жувати. За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (Курс фізики, III, 1956, 285).  Словник української мови в 11 томах
2. обмежуючий — ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Який обмежує, відділяє що-небудь. За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах