обмежуючий
обме́жуючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до обмежувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмежуючий — ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обме́жувати. За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (Курс фізики, III, 1956, 285). Словник української мови в 11 томах
- обмежуючий — ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Який обмежує, відділяє що-небудь. За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах