1. Словник української мови в 11 томах

обмежуючий

ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обме́жувати.

За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (Курс фізики, III, 1956, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обмежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмежуючий — ОБМЕ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Який обмежує, відділяє що-небудь. За формою обмежуючих поверхонь лінзи можуть бути сферичними, циліндричними і іншими (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах