обмивати
ОБМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що.
1. Мити кругом, з усіх боків; обполіскувати.
[Долорес:] Гляділа я його, носила воду опівночі і рани обмивала, і гоїла, і вигоїла (Леся Українка);
Наче дитину, обмивав [Митько] теля теплою водою з милом (О. Донченко);
Вона підвелась, поставила вечерю на припічку, обмила ложку й миску та й полізла на піч спати... (Панас Мирний);
// Виконувати обмивання (у 2 знач.).
Жінки покійника обмили, Нове обрання наложили, Запхнули за щоку п'ятак (І. Котляревський);
Я все думаю про той світ .. Там, матусю, далеко краще, ніж тут. Недурно мертвих обмивають. Там усе чисте та свіже? (Л. Яновська);
Фельдшер поклав руку на лоба [Кості], на серце цьому і сказав: – Готов... Можете обмивати (В. Винниченко);
// Освіжати, змочуючи з усіх боків (про дощ, хвилі і т. ін.).
Море, грай! Білий замок обмивай (А. Кримський);
Вдарила ж хлюща, рослину обмила, – Й буря, затихнувши, дальш полетіла... (Я. Щоголів);
// що. Змивати, знімати що-небудь з якоїсь поверхні.
Море обмивало мій бруд і пил, коли я сторч головою летів із пристані (Ю. Яновський);
– Повели тих, а тебе ні. Давиде, що вони з тобою надумали? .. З-за дверей сказав: – Сю ніч [уб'ють]! Бо обмивали кров оце перед вечором (А. Головко);
Ще гаразд не обмила [Мелашка] тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником і кинулась вимішувати лемішку (І. Нечуй-Левицький).
2. тільки недок., що. Оточувати соїми водами (про море, річку тощо); омивати.
[Юпітер:] Нині ж належить мені геть знищити людське насіння Всюди, де тільки Нерей обмиває земні суходоли (М. Зеров);
Море не тільки обмиває наше місто, воно в душі у кожного (із журн.).
3. кого, розм. Тримати кого-небудь у чистоті, регулярно миючи його, перучи йому білизну, одяг тощо.
Вона їх обмива, .. зодяга і ніколи ж то не втомиться, .. і усяка робота на діточок їй не важка (Г. Квітка-Основ'яненко);
Найстарша Настя стала для дівчаток нянькою і матір'ю: білизну пере їм, обшиває, обмиває (І. Волошин);
– Поки я сам жив, поти бідував. Ти, моя хазяйко, мене обшила й обмила (І. Нечуй-Левицький).
4. перен., розм. Випивкою відзначати яку-небудь подію.
В хаті цієї ночі ішло гульбище – офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар);
Учора приймали гостей. Мотоцикл обмивали (В. Дрозд).
◇ (1) Обми́ти слі́зоньками (д) див. облива́ти.
Словник української мови (СУМ-20)