обмислювати
ОБМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без дод.
Те саме, що обду́мувати.
Став я обмишляти і надумався так, що лучче [краще] поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок);
Щовечора збиралася хатня рада, мізкували, довго сперечалися, обмишляли, як поле вправить (К. Гордієнко);
Явтух Каленикович підводиться з землі і йде, лишаючи бабу Явдоху обмислити .. його пропозиції (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)