обмислювати

ОБМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка.

1. Те саме, що обду́мувати.

Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Вовчок, VI, 1956, 223);

Щовечора збиралася хатня рада, мізкували, довго сперечалися, обмишляли, як поле вправить (Горд., Чужу ниву.., 1947, 83);

Явтух Каленикович підводиться з землі і йде, лишаючи бабу Явдоху обмислити .. його пропозиції (Ю. Янов., II, 1954, 188).

2. перев. док., заст. Обдарувати.

Ми тебе і хлібом, і одежею обмислимо (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. обмислювати — обми́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обмислювати — див. думати  Словник синонімів Вусика
3. обмислювати — -юю, -юєш і обмишляти, -яю, -яєш, недок., обмислити, -лю, -лиш, док., перех. і без додатка. 1》 Те саме, що обдумувати. 2》 перев. док., заст.Обдарувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обмислювати — ОБМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без дод. Те саме, що обду́мувати. Став я обмишляти і надумався так, що лучче [краще] поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок); Щовечора збиралася хатня рада...  Словник української мови у 20 томах
5. обмислювати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови