обморожений
ОБМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обморо́зити.
2. Ушкоджений дією сильного холоду, морозу.
Знову прийшов додому [Скиба], десь нещадно битий, з обмороженими ногами (С. Журахович);
Він [Тадик] довго блукав по тайзі, .. доки його, обмороженого, кволого, знайшли мисливці (Григорій Тютюнник);
// у знач. ім. обморо́жений, ного, ч.
Захиталися хурделиці немилосердні. У шведському війську помітили перших обморожених (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)