обмілина

ОБМІ́ЛИНА, и, ж.

Прибережна мілина, утворена наносами.

В місцях, де сила ріки слабшає, матеріал, який вона переносить, відкладається, утворюючи, обмілини і острови (з навч. літ.);

Гнідий кінь стоїть на річковій обмілині, довкола його ніг сріблом грає дрібна риба (Є. Гуцало);

// Смуга землі або мис, намиті на мілині наносами.

Зразу ж за косогором, під урвищем відкрилась перед нами широка пустинна обмілина над затокою (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. обмілина — обмі́лина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обмілина — Переміль, див. ще МІЛИНА; (здовж узбережжя морів) кн. юр. шелф.  Словник синонімів Караванського
3. обмілина — див. мілина  Словник синонімів Вусика
4. обмілина — -и, ж. Прибережна мілина, утворена наносами. || Смуга землі або мис, утворені на мілині наносами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обмілина — Плитечина, плитка  Словник чужослів Павло Штепа
6. обмілина — ОБМІ́ЛИНА, и, ж. Прибережна мілина, утворена наносами. В місцях, де сила ріки слабшає, матеріал, який вона переносить, відкладається, утворюючи, обмілини і острови (Фіз. геогр., 5, 1956, 113); // Смуга землі або мис, утворені на мілині наносами.  Словник української мови в 11 томах
7. обмілина — МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев.  Словник синонімів української мови