обмілина
ОБМІ́ЛИНА, и, ж. Прибережна мілина, утворена наносами.
В місцях, де сила ріки слабшає, матеріал, який вона переносить, відкладається, утворюючи, обмілини і острови (Фіз. геогр., 5, 1956, 113);
// Смуга землі або мис, утворені на мілині наносами.
Зразу ж за косогором, під урвищем відкрилась перед нами широка пустинна обмілина над затокою (Смолич, V, 1959, 690).
Словник української мови (СУМ-11)