обміряти —
обмі́ряти дієслово доконаного виду обміря́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обміряти —
I обм`ірятидив. обмірювати. II обмір`ятидив. обмірювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обміряти —
ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати. ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати.
Словник української мови в 11 томах
обміряти —
обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю.
Фразеологічний словник української мови
обміряти —
МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...
Словник синонімів української мови
обміряти —
Обміря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить.
Словник української мови Грінченка