Словник української мови Грінченка

обміряти

Обміря́ти, -ря́ю, -єш

сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл.

1) Измѣрять, измѣрить.

2) Обмѣривать, обмѣрить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обміряти — обмі́ряти дієслово доконаного виду обміря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обміряти — I обм`ірятидив. обмірювати. II обмір`ятидив. обмірювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обміряти — ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати. ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. обміряти — ОБМІРЯ́ТИ див. обмі́рювати. ОБМІ́РЯТИ див. обмі́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  5. обміряти — обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю.  Фразеологічний словник української мови
  6. обміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови