обнародуваний

ОБНАРО́ДУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обнаро́дувати.

Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. обнародуваний — обнаро́дуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обнародуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обнародувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обнародуваний — ОБНАРО́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обнаро́дувати. Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (Гончар, II, 1959, 406).  Словник української мови в 11 томах