обнародуваний
ОБНАРО́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обнаро́дувати.
Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (Гончар, II, 1959, 406).
Словник української мови (СУМ-11)ОБНАРО́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обнаро́дувати.
Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (Гончар, II, 1959, 406).
Словник української мови (СУМ-11)