обнародування

ОБНАРО́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обнаро́дувати.

Ідею скликання Всеукраїнського з’їзду Рад висунули більшовики України незабаром після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді і обнародування історичних декретів II Всеросійського з’їзду Рад (Ком. Укр., 1, 1966, 46);

Основа художньої самодіяльності здавна закладена в самому фольклорному процесі, де творення зразків мистецтва немислиме без масового обнародування їх (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 19).

Значення в інших словниках

1. обнародування — обнаро́дування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обнародування — [обнародуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. обнародування — -я, с. Дія за знач. обнародувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обнародування — ОБНАРО́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обнаро́дувати. Наказ .. забороняв обнародування у відкритій пресі .. відомостей про несприятливі результати екологічного впливу на обслуговуючий персонал .. енергетичних об'єктів (із журн.  Словник української мови у 20 томах