обнесений

ОБНЕ́СЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обнести́ 1–4, 6, 7.

Шляхта замкнулася у фортеці, обнесеній, крім валів, ще й високим частоколом (П. Панч);

Дочка пташниці .. бігла з лозиною в руках від обнесеного металевою сіткою дворища до півня (В. Дрозд);

* Образно. Повернувшись додому, Порфирій знову ревно припав до свого напівзруйнованого, обнесеного війною хутірця (М. Стельмах);

// обне́сено, безос. пред.

З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі – тік: за током – огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. обнесений — обне́сений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обнесений — [обнесеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обнесений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обнести 1-4), 6), 7). || обнесено, безос. присудк. сл. 2》 Вкритий болячками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обнесений — ОБНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обнести́ 1 — 4, 6, 7. Шляхта замкнулася у фортеці, обнесеній, крім валів, ще й високим частоколом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368); Ми і чаркою не обнесені і на дошку пошани занесені (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах