обнизувати
ОБНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИЗА́ТИ, нижу́, ни́жеш, док.
1. кого, що. Суцільно покривати низками чого-небудь.
Усі груди так і обнизала намистом з червінцями (Сл. Б. Грінченка);
* Образно. Напівзабуті й розгублені краплинки її першої юності, перших почуттів спливали й обнизували молодицю, як розтоплена паморозь обнизувала придорожні берези (М. Стельмах).
2. що, перен. Тісно розміщуючись, суцільно покривати поверхню чого-небудь.
Горобці неохоче перелітають з калини, обнизують гілку яблуні (М. Стельмах);
// Оточувати щось, розміщуючись навколо рядками.
Обнизали вони [хатки] кругом низкою глибоку долину (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)