обнизувати
ОБНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИЗА́ТИ, нижу́, ни́жеш, док., перех.
1. Суцільно покривати низками чого-небудь.
Усі груди так і обнизала намистом з червінцями (Сл. Гр.);
*Образно. Напівзабуті й розгублені краплинки її першої юності, перших почуттів спливали й обнизували молодицю, як розтоплена паморозь обнизувала придорожні берези (Стельмах, II, 1962, 250).
2. перен. Тісно розміщуючись, суцільно покривати поверхню чого-небудь.
Горобці неохоче перелітають з калини, обнизують гілку яблуні (Стельмах, І, 1962, 233);
// Оточувати щось, розміщуючись навколо рядками.
Обнизали вони [хатки] кругом низкою глибоку долину (Н.-Лев., І, 1956, 49).
Словник української мови (СУМ-11)