обновка

ОБНО́ВКА, и, ж., розм.

Те саме, що обно́ва.

Нові чоботи Христі купив старий: радіє дитина обновці... (Панас Мирний);

Отут колись смугляві дітлахи Виносили водицю на шляхи В сорочечках подертих, без обновки (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. обновка — обно́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обновка — див. одяг  Словник синонімів Вусика
3. обновка — -и, ж., розм. Те саме, що обнова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обновка — ОБНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що обно́ва. Нові чоботи Христі купив старий: радіє дитина обновці… (Мирний, III, 1954, 31); Отут колись смугляві дітлахи Виносили водицю на шляхи В сорочечках подертих, без обновки (Мал., Полудень.., 1960, 110).  Словник української мови в 11 томах