обновка
ОБНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що обно́ва.
Нові чоботи Христі купив старий: радіє дитина обновці… (Мирний, III, 1954, 31);
Отут колись смугляві дітлахи Виносили водицю на шляхи В сорочечках подертих, без обновки (Мал., Полудень.., 1960, 110).
Словник української мови (СУМ-11)