обновлений
ОБНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обнови́ти.
Розкрилися запечатані гробовища народного духу, ожило поховане слово і, обновлене їх невсипучою працею, зацвіло пишним квітом (Мирний, V, 1955, 416);
Цього вечора ми ходили з ним по нашому обновленому весною дендропарку (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 114).
Словник української мови (СУМ-11)