обновлення

ОБНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обнови́ти і обнови́тися.

Його досвід життєвий дав йому ще дуже небагато, сам він також не думав над обновленням свого життя (Март., Тв., 1954, 364);

Мода — це зміна, породжена потребою людей в обновленні предметів побуту у відповідності з побутовими й естетичними запитами (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 19).

Значення в інших словниках

1. обновлення — обно́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обновлення — -я, с. Дія і стан за знач. обновити і обновитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обновлення — Винова, понова, обнова  Словник чужослів Павло Штепа
4. обновлення — ОБНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обнови́ти і стан за знач. обнови́тися. Його досвід життєвий дав йому ще дуже небагато, сам він також не думав над обновленням свого життя (Л.  Словник української мови у 20 томах