обновлення
ОБНО́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. обнови́ти і стан за знач. обнови́тися.
Його досвід життєвий дав йому ще дуже небагато, сам він також не думав над обновленням свого життя (Л. Мартович);
Мода – це зміна, породжена потребою людей в обновленні предметів побуту у відповідності з побутовими й естетичними запитами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)