обноситися

ОБНОСИ́ТИСЯ див. обно́шуватися.

ОБНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ОБНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док., чим.

1. Обгороджувати, оточувати свою оселю, садибу і т. ін. чим-небудь (тином, ровом і т. ін.).

Замість будівництва городища на окремому мисі центральна частина поселення обноситься оборонною стіною з ровами, яка його замикала з боку ріки (з наук. літ.).

2. тільки недок. Пас. до обно́сити 1–4.

– У нас копне знамено обноситься по селі (І. Франко);

Соляні поклади обносяться дренажними спорудами.

Значення в інших словниках

1. обноситися — обноси́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обноситися — [обноситиес'а] -ноушус'а, -осиес':а, -осиец':а, -ос'ац':а; нак. -сис'а, -ноус'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. обноситися — I обнос`итисядив. обношуватися. II обн`оситися-ошуся, -осишся, недок., обнестися, -суся, -сешся, док., чим. 1》 Обгороджуватися, оточуватися чим-небудь (тином, ровом і т. ін.). 2》 тільки недок. Пас. до обносити 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обноситися — ОБНОСИ́ТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ОБНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док., чим. 1. Обгороджуватися, оточуватися чим-небудь (тином, ровом і т. ін.). Соляні поклади обносяться дренажними спорудами. 2. тільки недок. Пас. до обно́сити 1-4.  Словник української мови в 11 томах
5. обноситися — ОБНОСИ́ТИСЯ (зносити, порвати свій одяг, своє взуття), ОБІРВА́ТИСЯ підсил. розм., ОБІДРА́ТИСЯ підсил. розм., ОБДЕ́РТИСЯ підсил. розм., ОБША́РПАТИСЯ підсил. розм., ОБТРІПА́ТИСЯ підсил. рідше.  Словник синонімів української мови
6. обноситися — Обно́шуватися, -шуюся, -єшся сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. Стор. І. 205. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.  Словник української мови Грінченка