обносити
ОБНОСИ́ТИ див. обно́шувати.
ОБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ОБНЕСТИ́, су́, се́ш, док.
1. кого, що. Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось.
Одні кричать “славно” і плещуть у руки, інші хапають бесідника на плечі, обносять його довкола зали і співають (О. Маковей);
Саме в цей час – коли Данила з Тосею обнесли вже третій раз – біля хвіртки знов утворилась якась колотнеча (Ю. Смолич).
2. кого. Обходячи всіх, пригощати чим-небудь.
Обносять якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (М. Коцюбинський);
Старий селянин обносив гостей вермутом (Л. Смілянський).
3. що. Носячи, доставляти багатьом у різні місця; розносити.
– Ви ж знаєте, дідові Трохимові кожну пошту два дні обносити, а я за три-чотири години всіх оббігала (О. Іваненко);
// Проносити для загального огляду, показу.
Сходку скликали, обносячи знак (З. Тулуб).
4. що. Обгороджувати, оточувати чим-небудь.
Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили – водопою нема (Панас Мирний).
5. кого, розм. Обмовляти, неславити кого-небудь.
– Своїх дітей гріх гудити та обносить (І. Нечуй-Левицький);
// Ганьбити, безчестити когось.
Плетуха [Ґедзиха] з плетух, кого хоче обнесе по всім селищі, виганьбить,.. знеславить нізащо (І. Муратов).
6. кого, що, безос., розм. Обдувати чим-небудь сипким (пилом, снігом і т. ін.).
І крамарський віз простугонить, і пан четвернею пробіжить – тільки тебе курявою обнесе (Марко Вовчок).
7. що, розм. Обривати, оббивати що-небудь (плоди, овочі і т. ін.).
Чоловіку в чоловіка красти .. не годиться.., хіба там овощ усяку, садки – то щоліта обносять, та більше хлопці (Грицько Григоренко);
Така вже доля цього дерева, що навесні його обносять птахи, а восени до нього прийдуть вивірки за горіхами (В. Земляк);
– Переліг лежить наш при дорозі: Ей, обскубуть горох наш зеленцем, – побач!.. В лопатках обнесуть!.. (П. Гулак-Артемовський);
– Через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть, де що є (Л. Мартович);
// Обламувати, обривати, розносячи навкруги (про вітер).
Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст [місць] Й нещадно з дерева обніс Червоно-жовтий лист (Я. Щоголів);
Як зашумлять вітри на тебе [гаю] холодні – обнесуть вони, обшматують красу твою, розвіють битими шляхами (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)