обносити

ОБНОСИ́ТИ див. обно́шувати.

ОБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ОБНЕСТИ́, су́, се́ш, док.

1. кого, що. Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось.

Одні кричать “славно” і плещуть у руки, інші хапають бесідника на плечі, обносять його довкола зали і співають (О. Маковей);

Саме в цей час – коли Данила з Тосею обнесли вже третій раз – біля хвіртки знов утворилась якась колотнеча (Ю. Смолич).

2. кого. Обходячи всіх, пригощати чим-небудь.

Обносять якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (М. Коцюбинський);

Старий селянин обносив гостей вермутом (Л. Смілянський).

3. що. Носячи, доставляти багатьом у різні місця; розносити.

– Ви ж знаєте, дідові Трохимові кожну пошту два дні обносити, а я за три-чотири години всіх оббігала (О. Іваненко);

// Проносити для загального огляду, показу.

Сходку скликали, обносячи знак (З. Тулуб).

4. що. Обгороджувати, оточувати чим-небудь.

Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили – водопою нема (Панас Мирний).

5. кого, розм. Обмовляти, неславити кого-небудь.

– Своїх дітей гріх гудити та обносить (І. Нечуй-Левицький);

// Ганьбити, безчестити когось.

Плетуха [Ґедзиха] з плетух, кого хоче обнесе по всім селищі, виганьбить,.. знеславить нізащо (І. Муратов).

6. кого, що, безос., розм. Обдувати чим-небудь сипким (пилом, снігом і т. ін.).

І крамарський віз простугонить, і пан четвернею пробіжить – тільки тебе курявою обнесе (Марко Вовчок).

7. що, розм. Обривати, оббивати що-небудь (плоди, овочі і т. ін.).

Чоловіку в чоловіка красти .. не годиться.., хіба там овощ усяку, садки – то щоліта обносять, та більше хлопці (Грицько Григоренко);

Така вже доля цього дерева, що навесні його обносять птахи, а восени до нього прийдуть вивірки за горіхами (В. Земляк);

– Переліг лежить наш при дорозі: Ей, обскубуть горох наш зеленцем, – побач!.. В лопатках обнесуть!.. (П. Гулак-Артемовський);

– Через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть, де що є (Л. Мартович);

// Обламувати, обривати, розносячи навкруги (про вітер).

Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст [місць] Й нещадно з дерева обніс Червоно-жовтий лист (Я. Щоголів);

Як зашумлять вітри на тебе [гаю] холодні – обнесуть вони, обшматують красу твою, розвіють битими шляхами (С. Васильченко).