обносити

Значення в інших словниках

1. обносити — обно́сити дієслово недоконаного виду обноси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обносити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
3. обносити — I обнос`итидив. обношувати. II обн`осити-ошу, -осиш, недок., обнести, -су, -сеш, док., перех. 1》 Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось. 2》 Обходячи всіх, пригощати чим-небудь. 3》 Носячи, доставляти багатьом у різні місця; розносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обносити — ОБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ОБНЕСТИ́, су́, се́ш, док., перех. 1. Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось. Одні кричать "славно" і плещуть у руки, інші хапають бесідника на плечі, обносять його довкола зали і співають (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
5. обносити — ОБНОСИ́ТИ див. обно́шувати. ОБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ОБНЕСТИ́, су́, се́ш, док. 1. кого, що. Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
6. обносити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
7. обносити — Обно́сити, -но́шу, -но́сиш; -но́сь, -но́сьте; обне́сти́, -несу́, -несе́ш; обнеси́, -несі́ть; обні́с, -несла́, -несли́; обні́сши обноси́ти, -ношу́, -но́сиш; обноси́, -носі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. обносити — Обно́сити, -шу, -сиш сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42. --------------- Обносити, -ся см. обношувати, -ся. Словник української мови Грінченка