обнюханий
ОБНЮ́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обню́хати.
2. чим і без дод., розм. Який перебуває у стані наркотичного сп'яніння внаслідок нюхання наркотику або іншої токсичної речовини (напр., клею, ацетону).
Обнюханий кокаїном.
Словник української мови (СУМ-20)