обоготворення

ОБОГОТВО́РЕННЯ, я, с., книжн., рідко.

Дія за знач. обоготвори́ти.

Релігія германців, як і релігія слов'ян, була обоготворенням сил природи (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. обоготворення — обоготво́рення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обоготворення — -я, с., книжн., рідко. Дія за знач. обоготворити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обоготворення — ОБОГОТВО́РЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія за знач. обоготвори́ти. Релігія германців, як і релігія слов’ян, була обоготворенням сил природи (Іст. середніх віків, 1955, 8).  Словник української мови в 11 томах