обоготворення

обоготво́рення

-я, с., книжн., рідко.

Дія за знач. обоготворити.

Значення в інших словниках

1. обоготворення — обоготво́рення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обоготворення — ОБОГОТВО́РЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія за знач. обоготвори́ти. Релігія германців, як і релігія слов’ян, була обоготворенням сил природи (Іст. середніх віків, 1955, 8).  Словник української мови в 11 томах
3. обоготворення — ОБОГОТВО́РЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія за знач. обоготвори́ти. Релігія германців, як і релігія слов'ян, була обоготворенням сил природи (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах