обоготворяти
ОБОГОТВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОГОТВОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, що, книжн.
Робити з кого-, чого-небудь божество; схилятися перед ким-, чим-небудь, поклонятися комусь, чомусь.
В непохитній людяності поета [Т. Шевченка] горить незгасним світлом моральний досвід народу, що ніколи не обоготворяв тиранства й насилля, що прославив красу вільної людини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)