обоготворяти
ОБОГОТВОРЯТИ, яю, яєш, недок., ОБОГОТВОРИТИ, рю, риш, док., перех., книжн. Робити з кого-, чого-небудь божество; схилятися перед ким-, чим-небудь, поклонятися комусь, чомусь.
В непохитній людяності поета [Т. Шевченка] горить незгасним світлом моральний досвід народу, що ніколи не обоготворяв тиранства й насилля, що прославив красу вільної людини (Літературна Україна, 19.V 1964, 4).
Словник української мови (СУМ-11)