обпарений
ОБПА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обпа́рити.
◇ Як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом] див. ошпа́рений;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) кип'яче́м обпа́рено кого – хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і т. ін.
– Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий, і співав, і розмовляв, а тут разом неначе тебе кип'ячем обпарено (Марко Вовчок);
Дівчина ковтала сльози. Як кип'ячем її обпарено на цій очікуваній зустрічі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)