обпатрювати
ОБПА́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПА́ТРАТИ, аю, аєш, док., кого.
1. Вищипувати пір'я в забитого птаха; обскубувати.
І зручно усівшись на килимі трав, Він мовчки дрохву тую патрати став. Обпатрав її, обсмалив на димку... (І. Нехода);
* Образно. [Омелько:] А коней яких запрягать? [Мартин:] Не питай мене!.. І дорогою не балакай до мене, бо я тебе, каплоуха собако, чисто всього обпатраю (І. Карпенко-Карий);
– Хто обпатрав, обскуб, наче курку, вашу совість? (М. Стельмах);
[Турбай:] – Нічого з людською правдою не станеться. Вона не курка, що її можна так легко обпатрати (М. Руденко).
2. рідко. Знімати шкіру, очищати від нутрощів; розчиняти.
Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Квітка-Основ'яненко).
3. діал. Дбати про чиюсь чистоту, охайність.
Вона їх [дітей] обмива, обпатрює, зодяга і ніколи ж то не стомиться (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)