обпатрювати

ОБПА́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПА́ТРАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Вищипувати пір’я в забитого птаха; обскубувати.

І зручно усівшись на килимі трав, Він мовчки дрохву тую патрати став. Обпатрав її, обсмалив на димку… (Нех., Казки.., 1958, 42);

*Образно. — Ну, ти, брат, тепер дивись.. А то вони тебе обпатрають (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 528);

— Хто обпатрав, обскуб, наче курку, вашу совість? (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 168).

2. рідко. Знімати шкіру, очищати від нутрощів; розчиняти.

Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Кв.-Осн., II, 1956, 225).

3. діал. Дбати про чиюсь чистоту, охайність.

Вона їх [дітей] обмива, обпатрює, зодяга і ніколи ж то не стомиться (Кв.-Осн., II, 1956, 421).

Значення в інших словниках

1. обпатрювати — обпа́трювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обпатрювати — -юю, -юєш, недок., обпатрати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вищипувати пір'я в забитого птаха; обскубувати. 2》 рідко. Знімати шкіру, очищати від нутрощів; розчиняти. 3》 діал. Дбати про чиюсь чистоту, охайність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпатрювати — ОБПА́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПА́ТРАТИ, аю, аєш, док., кого. 1. Вищипувати пір'я в забитого птаха; обскубувати. І зручно усівшись на килимі трав, Він мовчки дрохву тую патрати став. Обпатрав її, обсмалив на димку... (І. Нехода); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. обпатрювати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. обпатрювати — Обпа́трювати, -трюю, -трюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обпатрювати — Обпатрювати, -рюю, -єш сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл. 1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає. 2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.  Словник української мови Грінченка