обпечений
ОБПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обпекти́.
Його ліва рука з тильного боку долоні була тяжко обпечена (М. Руденко);
// у знач. прикм.
Стогоном і зойками зустрічали ранок знесилені, обпечені люди (С. Скляренко);
* У порівн. Його жінка, як обпечена, схопилася з місця і, пробігаючи повз нього, штовхнула (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)