обпечений

ОБПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обпекти́.

Його ліва рука з тильного боку долоні була тяжко обпечена (Руд., Остання шабля, 1959, 89);

// У знач. прикм.

Стогоном і зойками зустрічали ранок знесилені, обпечені люди (Скл., Святослав, 1959, 425);

*У порівн. Його жінка, як обпечена, схопилася з місця і, пробігаючи повз нього, штовхнула (Мирний, III, 1954, 196).

Значення в інших словниках

1. обпечений — обпе́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обпечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обпекти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпечений — ОБПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обпекти́. Його ліва рука з тильного боку долоні була тяжко обпечена (М. Руденко); // у знач. прикм. Стогоном і зойками зустрічали ранок знесилені, обпечені люди (С. Скляренко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. обпечений — як (мов, ні́би і т. ін.) опе́чений (рідше обпе́чений). 1. Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т. ін. Сагайдачний, як опечений, забігав по кімнаті (З. Тулуб); В цій контратаці бійці мали славну перемогу... Німці бігли од них як опечені (О. Довженко).  Фразеологічний словник української мови
5. обпечений — Обпе́чений і опе́чений, -на, -не опе́чений і обпе́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)