обпльований
ОБПЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обплюва́ти.
Яка принижена, обпльована Вона [мова] в твій [Шевченків] час була (А. Турчинська).
◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) обпльо́ваний (опльо́ваний) – несправедливо принижений, ображений, зганьблений і т. ін.
Посипав тости, .. і з моєю училкою [вчителькою] встиг перемовитись тиць-а-тиць [тет-а-тет]. А я сиджу, як обпльований (А. Крижанівський);
Встане, мов обпльований, на людей не гляне, зараз за шапку і .. мерщій з хати (Г. Квітка-Основ'яненко);
Галя так і залишилася стояти серед вулиці, ніби обпльована (В. Козаченко);
Я, немов обпльований, затиснувся в свою кімнатку (Ю. Збанацький);
– Та кого вона назвала? – допитувався Рубець у Проценка, що після того [невдалого залицяння], наче опльований, ходив по садку (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)