обпльовувати
ОБПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., кого, що.
1. Покривати плювками кого-, що-небудь, забруднювати слиною.
Він [дяк] на Зелені святки обплював усю лисину старому Охрімові Бадьорцеві, і старий Охрім став сміховищем на всю Горобцівку (І. Нечуй-Левицький);
Пан Пшесмицький .. од злості труснувся. Плюнув, але ж обплював тільки груди собі (П. Тичина).
2. перен. Ганьбити, порочити кого-, що-небудь.
[Василь:] Та кого тільки сваха Палажка не обплювала? Не йму я їй віри! (М. Кропивницький);
Що далі, то менше Русевич помічав його цинізм, перекручення, те, що Маєвський не тільки Каргата, а геть усіх на заводі поробив кар'єристами, все обплював (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)