обпльовувати

ОБПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех.

1. Покривати плювками кого-, що-небудь, забруднювати слиною.

Він [дяк] на зелені святки обплював усю лисину старому Охрімові Бадьорцеві, і старий Охрім став сміховищем на всю Горобцівку (Н.-Лев., IV. 1956, 168);

Пан Пшесмицький.. од злості труснувся. Плюнув, але ж обплював тільки груди собі (Тич., І, 1957, 268).

2. перен. Ганьбити, порочити кого-, що-небудь.

[Василь:] Та кого тільки сваха Палажка не обплювала? Не йму я їй віри! (Кроп., II, 1958, 153);

Що далі, то менше Русевич помічав його цинізм, перекручення, те, що Маєвський не тільки Каргата, а геть усіх на заводі поробив кар’єристами, все обплював (Шовк., Інженери, 1956, 225).

Значення в інших словниках

1. обпльовувати — обпльо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обпльовувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. обпльовувати — -ую, -уєш, недок., обплювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Покривати плювками кого-, що-небудь, забруднювати слиною. 2》 перен. Ганьбити, порочити кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обпльовувати — ОБПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., кого, що. 1. Покривати плювками кого-, що-небудь, забруднювати слиною.  Словник української мови у 20 томах
5. обпльовувати — Обпльо́вувати, обпльо́вую, -вуєш опльо́вувати = обпльо́вувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)