обпухлий

ОБПУ́ХЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до обпу́хнути і обпу́хти.

Тут лице страшно змарніле від недуги й голоду, – там обпухле тіло (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. обпухлий — обпу́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обпухлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обпухнути і обпухти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпухлий — ОБПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обпу́хнути і обпу́хти. Тут лице страшно змарніле від недуги й голоду, — там обпухле тіло (Фр., І, 1955, 121).  Словник української мови в 11 томах