обпухлий
ОБПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обпу́хнути і обпу́хти.
Тут лице страшно змарніле від недуги й голоду, — там обпухле тіло (Фр., І, 1955, 121).
Словник української мови (СУМ-11)ОБПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обпу́хнути і обпу́хти.
Тут лице страшно змарніле від недуги й голоду, — там обпухле тіло (Фр., І, 1955, 121).
Словник української мови (СУМ-11)