ображання

ОБРАЖА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. обража́ти і стан за знач. обража́тися.

А трапиться нам коли кого “гризнути” – критикнути, то й це вчімося робити .. І по-людському. З гідністю. Без образ і ображання (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ображання — обража́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ображання — -я, с. Дія за знач. ображати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ображання — ОБРАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обража́ти. Партія використовує засоби ідейного впливу для виховання людей в дусі науково-матеріалістичного світорозуміння, для подолання релігійних забобонів, не допускаючи ображання почуттів віруючих (Програма КПРС, 1961, 106).  Словник української мови в 11 томах